Головна » 2009»Грудень»31 » Головна помилка вітчизняного тайм менеджменту, або день з життя ділового українця
31 Груд 2009 Головна помилка вітчизняного тайм менеджменту, або день з життя ділового українця
01:05
Головна помилка тих, хто нічого не встигає -
невміння концентруватися на чомусь одному
Почали працювати над чимось дуже важливим. Сіли за комп (за стіл), зосередилися. Голову відвідує думка: "Я ж цього... (того, другого, третього...) не зробив. Що ж я сиджу? Треба негайно зробити!"
Все відкладається - беремось за інше. Нічого, все встигнемо - час є. ...
Тільки закінчили (або також переключилися) ту справу, відвідує хтось
або телефонує. Не можна не відповісти. Але ж ми зайняті! Хвилин 5
пояснюємо, що зайняті та важливість того, що треба зробити, потім
хвилин 10 вирішуємо проблему, за якою людина телефонує чи прийшла, 5
хвилин переналаштовуємося на виконання. На це потрібно НЕ МЕНШЕ 5
хвилин - доведено вченими. отже, 20 хвилин пішло кудись...
Через 10 хвилин роботи - ще дзвінок чи візит, це неминуче. І знов не менше 20 хвилин.
Через пару-трійку годин такої роботи відчувається крайня стомленість та невдоволеність собою.
Невдоволенність собою відразу гаситься списком виправдовувань, чому не змогли цього дуже важливого діла зробити.
Виправдовувань багато - цілий список. Якщо постаратися - то можна не одну сотню причин написати.
А головна помилка тут одна: неправильне використання чи не використання взагалі управління власним часом.
При такому положенні справ людина частіше за все виглядає постійно зайнятою, але вкрай неефективною.
Людина підсвідомо це розуміє, її настрій та самооцінка падають, може
бути прихована хронічна депресія. Це ні до чого доброго не призводить.
Насправді, треба лише: 1. Хоча б один раз зробити
хронометраж свого часу: взяти та записати час, витрачений на виконання
кожної задачі. Тільки робити це чесно: як в шахових годинниках, де
підраховується окремо час на гру кожного гравця. В даному випадку буде:
робота/не робота. Та в кінці дня підрахувати всі хвилини.
Я коли зробила це перший раз - була просто в шоці. Довелося прийняти рішення про наступний пункт :)
2. Навчитися занурюватися у вирішення питання (роботу) цілком, з повним фокусом із повним відключенням від світу, а це означає:
Весь світ може рухнути, початися що завгодно, революція чи напад
марсіан, а я все одно займатимуся тим, що запланував. А всі дзвінки та
візити накопичуватимуться в списках викликів в телефоні та в прийомній.
Я до них дістануся. Після виконання. Прийму всіх, хто чекає. Передзвоню всім, хто телефонує не з приватного номеру. Але в той час, коли запланував Я.
Можна зараз перерахувати список заперечень про те, чому так зробити не можливо.
Але без цього власної ефективності добитися не можливо ИМХО (обговоренню не підлягає!)
Це доведено.
Я для таких речей планую резервні години. Причому за принципом: хочеться запланувати 1 годину - плануй не менше 3-х! Люблять у нас розпорядитися чужим часом!
"Весь світ може рухнути, початися що завгодно, революція чи напад марсіан, а я все одно займатимуся тим, що запланував. А всі дзвінки та візити накопичуватимуться в списках викликів в телефоні та в прийомній".
Так, сама про це думала не раз, а якщо викликає директор чи зайшов сам і я ( заступник ) отримую завдання термінове то...... невже я буду займатися і далі запланованим заздалегідь?
Відповідь: Для занурення повинні бути заплановані. Для занурення треба вибрати час. На роботі є обов'язки, які Ви не зможете ігнорувати. До занурення ще відноситься концентрація на одній проблемі: не починати наступну, коли одна ще не вирішена.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
