Сьогодні за поняттями ефективність та успішність, фактично, на другий план відійшло поняття самодостатності, коли позитивно описується якась ділова людина.
Але самодостатність - це є головною умовою і успішності і ефективності.
Трохи спробую скласти портрет:
1. Доброзичливість. Бо не заздрить.
Заздрість - це продукт власних комплексів. Самодостатня людина
усвідомлює свої недоліки та не комплексує з їхнього приводу. Немає
заздрощів - немає злорадності, отже, є доброзичливість.
Наслідок - з нею легко спілкуватися.
2. Посмішливість. Посмішка кожній
(кожному) колезі, знайомому, учню - стає візитівкою. Не залежно від
внутрішнього стану. незалежно від купи проблем. Посмішка - результат
доброзичливості. Наслідок - легко почати як приємну так і неприємну бесіду. Легко підняти питання. Але: саме посмішливість дратує злих, закомлексованих та не вихованих людей. Бо викриває їхню жовчність.
Знаючи це самодостатня людина реагує на їхні нападки спокійно. Не дозволяє себе втягнути у сварки та "розборки".
3. Природно поводиться. Відсутність або усвідомлення власних
комплексів не змушує цю людину занадто критикувати себе та впихувати
себе в рамки чиїхось смаків та вигаданих норм. Наслідок - спокійно приймає природню поведінку інших і ні кого не критикує за манери чи поведінку чи одяг тощо. Але: покритикувати знаходиться багато людей. Хтось це робить
прямо, а більшість поза очі. Самодостатня людина ніколи цього не слухає
та тим більше ніколи не дізнається, що про неї кажуть інші. Їй цього не
треба, бо вона НЕ ШУКАЄ схвалення від інших. Вона - САМОдостатня.
У поєднанні з доброзичливістю - це нікому не шкодить.
4. Часто і охоче роблять іншим компліменти.
Це також наслідок доброзичливості. Власні комплекси під контролем,
заздрощів немає, отже - чому не сказати людині, що вона гарна, якщо ти
дійсно це побачив. Знаючи те, що саме похвала дає людині сил -
самодостатній керівник на похвалах і буде будувати свою мотиваційну
функцію. Наслідок: люди налаштовуються позитивно та вибачають навзаєм. Але: критики та закомплексовані можуть вирішити, що від них
чогось треба, бо так просто компліменти не роблять. Ну це його власна
справа, нехай сам і справляється з нею.
5. Доброзичливо відноситься до чужих помилок. Раз і назавжди для себе визначити дві прості істини:
- не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Якщо людина багато помиляється - то вона багато робить.
- кожна людина не досконала і МАЄ право на власні помилки.
Але: Інша справа, скільки разів людина робить одну і ту саму
помилку! Людині дані помилки для того, щоб вчитися. Якщо не помиляється
- деградує, бо не вчиться. Якщо повторює одну і ту саму помилку - теж
деградує, бо не вчиться.
По перше-бути людиною з почуттям власної гідності.По друге-поважати честь і гідність інших людей.По третє-займатися улюбленою справою і бути фахівцем цієї справи,отримувати моральну і матеріальну винагороду від улюбленої справи.Найскладніше -знайти ту країну що поважатиме цю людину.....тому необхідно свідомо керуючи процесом свого розвитку впевнено йти вперед добиватися своєї благородної мети не дивлячись ні на що....
Хороший человек это не специализация, хотя конечно он притягивает и создает атмосферу. Самодостаточность как для меня дуалистический термин. Если рассматривать с точки зрения социума, то позитива хоть "залейся"...но вот беда создать новое, креативное можно (как правило) только на изломе (мое мнение). А самодостаточность этим обделена...так что "каждый выбирает по себе...."
Успішний -самодостатній,так. Але чи об'єктивно оцінить інших той ,хто "само..." Рідина із переповненого через край посуду, виливається марно. Портрет дуже симпатичний,найбільше приваблює "природно поводиться".
Відповідь: Самодостатня людина не оцінює інших. Вона сприймає всіх такими як вони є. І цього ж очікує від інших. Але якщо не отримує цього - не засмучується. А оцінюють інших тільки ті, хто немає (не вистачає) самодостатності.
Геніально. І разом з тим просто. Роздрукую і покладу під скло на своєму столі! Виявляється, для самодостатності мені особисто залишилося, на мою думку, найважче - природно поводитися. Дуже часто ніяковію, коли потрапляю у нестандартну для себе ситуацію. Відразу намагаюся прилаштуватися до обстановки. А потім, аналізуючи, знову і знову докоряю собі за те, що не змогла бути просто собою...
Мені важко погодитись з тим, що мама, яка доглядає за немовлям зупинилась в розвитку. З тим, що вона тимчасово зупинила свою професійну діяльність - так. Та народження дитини пробуджує в жінки такі високі почуття материнства! Це надзвичайний стимул до розвитку духовних якостей, почуттів.
Відповідь: Так, Ви праві! Я мала на увазі виключно професійний рост та вдосконалення. Я дивилася на це тільки як на проект, відсторонений від професійної діяльності. Адже зупинка на 2-3 роки - це не РОСТ, скоріш, деградація (в проф плані). Але знаючи кінцеву мету та чітке бачення результату не дасть жінці коливатися і метатися з боку в бік. Самодостатність - дасть жінці сили та настрій задачу материнства виконати на вищому рівні. Бо відділяє життя на особисте та професійне
Гарні критерії самодостатньої людини. На мій погляд - самодостатня людина - це людина, яка знаходиться у процесі розвитку, свідомо керує цим процесом. Тоді її не переслідують проблеми меншовартості.
Відповідь: В процесі розвитку? Не обов'язково. Це може бути і та людина. яка зупинилася в розвитку, виконуючи якусь велику справу (проект). Наприклад, молода мама у відпустці по догляду за немовлятою. Самодостатня людина в такому випадку не впадає в депресію. бо знає мету - виростити здорову розвинуту дитину. Вона буде знати. що це не на довго і точно знає коли це закінчиться і чим вона буде займатися далі.
Мама, яка не самодостатня, яка не знає мети чи не зосереджена на ній - буде депресувати та метатися з боку в бік.
Самодостаточный человек - об этом говорят составляющие самого слова "сам" и "достаток", человек, который может себя обеспечить финансово, сам решить какую-либо проблему без помощи "влиятельных" друзей, кому не бывает скучно наедине самим с собой... Почему бы и нет?
