10 Січн 2010 Свобода - це усвідомлена необхідність. ИМХО!
12:54
Свобода - це усвідомлена необхідність. ИМХО!
Так сказав класик. Я цього класика вкрай не люблю та маю до нього особисті претензії, бо порядком зіпсував мені пару десятків років.
Але заради справедливості:тут він правий!
Що таке свобода для кожного з нас? Це дуже відносне поняття.
Свобода по відношенню до праці
Для одного свобода - це зовсім не
працювати, а для іншого свобода - це можливість багато та необмежено
працювати виключно над тим, що йому подобається! Начебто протилежні
поняття. Залежить від внутрішнього "Я" самої людини.
Для когось хобі - нічого не робити: я знала людину, яка в п'ятницю
ввечері лягала в постіль та в понеділок вранці вставала. Потижнево.
Щорічно.
Для когось хобі - це достатньо клопітлива справа, що вимагає багато часу і зусиль.
Для всіх хобі є необхідністю. І вона не залежить від ступені усвідомлення своєї потреби свободи.
Свобода по відношенню до грошей
Окрема розмова. По справжньому бути свободним по відношенню до грошей можна лише за двох умов:
1. Життя
на острові, відокремлено від решти світу та займатися натуральним
господарством, забезпечуючи себе всім необхідним виключно самотужки. Бо
за все решту треба віддавати грошовий еквівалент. Приклад: Робінзон Крузо Якщо життя на кшталт Робінзона Крузо не приваблює, то п.2
2. Мати
грошей достатньо для забезпечення себе не тільки всім необхідним, а й
верхівкою піраміди потреб - визнання серед оточення. А ще на здійснення
мрії. Як не крути, а це означає - мати багато грошей.
Як вчать західні підручники - якщо поєднується п.1 та п.2 - то людина має повну свободу.
Але для цього необхідність свободи треба усвідомити. То напевно, все ж, свобода - це для кожного своя необхідність.
Проактивність та реактивність
Якщо людина проактивна, то вона рано чи пізно зрозуміє: що для неї є свободою та буде докладати зусиль щоб свободи домогтися, бо проактивність передбачає усвідомлення власної мети (не чужої, нав'язоної кимось) та дію - досягнення її (наскільки вистачить розуму та сил і здоров'я).
Ключові слова: дія, жити як я хочу тут і зараз.
Якщо
людина реактивна - то вона виконує (нехай навіть виконує краще за
всіх!) лише ті задачі, які ставить перед нею оточення: начальство,
обставини, річний план, колеги, діти, чоловік... Чим менше ставиться
задач , тим менше дій, тим реактивна людина почувається більш
свободною. То, скоріш за все така людина навряд усвідомить свободу
інакше, ніж зникнення всіх оточуючих, що ставлять перед нею ці задачі.
А якщо вони дійсно зникнуть - людина не знатиме, що зі свободою робити,
окрім нічого не діяння.
Ключові слова - не дія; життя таке, яке я хочу тільки у мріях, або колись - на пенсії, в іншому житті, коли діти виростуть...
Перешкоди на шляху до свободи
1. Реактивність
2. При проактивності - нечітке бачення мети (або не усвідомлення власної свободи).
Тому немає бачення шляху для досягнення мети.
3. При
проактивності, або що взагалі заважає стати проактивним. Це внутрішні
психологічні проблеми - ментальність. Це ті проблеми, які сидять в
середині та не дають рухатися далі. Вони паралізують.
Про що я? Я про моральні та психологічні травми,
які людина отримала з дитинства та протягом життя, які не може забути,
які керують її поведінкою. Завдяки цьому у людини присутнє в більшому
чи меншому ступені низька самооцінка (паралізує повністю), самосаботаж
(вина та стид за скоєне колись є гальмом у розвитку і самостійних
діях), низька ефективність (розсіяність на постійні "ковиряння" у своїх
поступках в минулому, щоб не повторити їх у теперішньому).
Рекомендую книгу, яка перевернула багато людей, дозволивши їм вичистити ті ментальні проблеми, що нашарувалися та не давали рухатися далі. Написана різькою мовою. Але ж це виправдано: це - не художня мелодрамка, яка має приспати мозок!
Це - книга, яка повинна підштовхнути до дій, які, можливо, принесуть біль та нелегку роботу над собою.
Свобода образования - просто одна из сторон общей свободы. Я считаю, что личная свобода необходима всем и во всем, что законно с моральной точки зрения. Тем самым, свобода образования нужна на всех уровнях и для всех людей. Святой Хосе Мария Эскрива Свобода вирішувати «Як»
Головна проблема шкільної освіти України у нашій несвободі у всьому! Ніяких змін на краще не буде до того часу поки ми не навчимося задіювати ресурс свободи як єдину можливість динамізувати розвиток освітньої системи. Школа має стати територією свободи, де свобода педагогічної думки і дії є головним «секретом» успіху. Досягнутий рівень свободи всіх учасників освітнього процесу стає головним критерієм оцінки успішності роботи освітніх систем нового тисячоліття. Поняття «свобода в освіті» є досить широким і містким. Це і свобода вибору змісту власної освіти(індивідуального освітнього меню, індивідуальної освітньої траєкторії, темпу руху тощо). Це і свобода вибору вчителем педагогічних технологій, свобода творення власної навчальної програми. Це і свобода вибору вчителя. Це і вільний вибір підручників чи е-посібників. Це і свобода вибору шкільної чи нешкільної(наприклад, домашньої) форми здобуття загальної середньої освіти. Це і свобода вибору типу навчального закладу. Це і можливість вибору навчального закладу будь-якої форми власності. Це і свобода «руху знання», яку має забезпечити Болонський процес шляхом усунення перешкод для мобільності студентів, викладачів і дослідників. Це і свобода директора та педагогічного колективу створити школу, в якій у кожної дитини була б свобода бути самим собою. Це і свобода від негативних емоцій та свобода відчувати смак до життя , навчаючись у справжній «школі радості». Це і свобода від упереджень та педагогічних стереотипів, свобода від брехні... Тож по суті мова йде про реальне забезпечення усім учасникам освітнього процесу права на «свободу у різноманітності» у світі який є «різноманітністю у єдності».
Для мене моя свобода закінчується там,де вона прЕтендує на свободу іншого.Хочеться почитати книгу ,запрезентовану в блозі. ЦІКАВА І ІНТРИГУЮЧА ДУМКА ПРО БІЛЬ І НЕЛЕГКУ РОБОТУ НАД СОБОЮ. ХОЧЕТЬСЯ ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ,БО ЗАНЕСЕ СНІГОМ.
