8 серпня На комп'ютер здійснено вірусну атаку та було втрачено всю пошту.

Сказався також брак досвіду нової людини (адже він лише 7-й день на цій роботі).

Злякавшися, що він втратив потрібні листи від одеської школи, він надсилає лист (фото):

У відповідь знов отримали скан договору, без жодного слова в листі. Просто картинку договору. Розуміючи свою провину у втраті даних, хлопець телефонує. У відповідь на вибачення вислуховує кучу неприємностей.

Після цього все подальше листування та спілкуфання по телефону вже вела я, адже новому робітнику треба вчитися, а коли ж це робити, як не тоді, коли всі у відпустках?
Та мене, власне, вже ситуація перестала подобатися остаточно: адже НА ДИСКУ Є ДЕТАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ! ЛЮДИНА ЇЇ НЕ ЧИТАЛА І ЧИТАТИ НЕ ЗБИРАЄТЬСЯ!

Я написала листа:

Нагадування про це зовсім розлютило нашого співрозмовника. Ми отримали листа з таким вмістом:

Мене вразила відсутність "здрасьте" та хоч елементарного звертання! Вже не кажучи про сам зміст. Я зателефонувала директорові. Директор вибачалася, пояснюючи тим, що людина нервова, нестримана та невихована. Якщо директор це розуміє, чтому не проконтролювала подальше листування? Адже поки це були квіточки.

9 серпня Ми зателефонували директору попросили записати крок за кроком всі дії щодо отримання ключа. Роз'яснено все і знов попросили таємного aleko зателефонувати нам, коли він (чи вона?) буде біля комп'ютера. І все це за наявності ДЕТАЛЬНОЇ інструкції на диску, що є у власника програми.

Вочевидь, директор-таки розмовляла з таємничим aleko про виховання і стриманість, та у відповідь ми отримали листа, де очікували якщо не вибачення, то принаймні, повернення у поважливий тон. ми помилилися, отримали таке:

Ми зрозуміли: традиційно без жодного "здрасті" і "допобачення" нас повідомили, що з нашою "пахабною фірмою" ніхто спілкуватися не хоче, більшо жодної інформації не нададуть. На відповідь, я надіслала знов прохання вислати нам ID , без якого ми НЕ МОЖЕМО згенерувати ключ. Адже я побачила, що людина НАРЕШТІ зрозуміла, що треба ID .

Але все ж не зрозуміла жодного запису, що робила директор та ДВІЧІ ми пояснювали по телефону, та інструкцію читати знов не збираються! Бо ввечері я отримала такий лист:

Знов ні тобі "здрасьте", ні тобі звертання, ні тобі "допобачення" . Я твердо вирішила не писати негайно, хай улягуться емоції, щоб не наговорити нічого у почуттях. Це моє правило: якщо не хочу потім про щось жаліти - треба дати улягтися емоціям, потім приймати рішення.

10 серпня Твердо вирішила БІЛЬШЕ не говорити людині що робити для отримання ID (сказано було достатньо!) Також не бажаючи миритися із хамством у відповідь на ввічливі вибачення та прохання (адже не помиляється той, хто нічого не робить) я написала довгого листя, де намагалася в іронічному тоні трохи привести до почуттів нахабу:

Як видно, я й досі не знала, з ким я спілкуюся і хто мене поливає. Людина і не хоче називатися. І хоча мій лист був досить іронічним, але не хамським. Адже і мої емоції вже зашкалювали.

На відповідь я отримала хронологію подій із висновком:

Мене вразило блискавкою! Вони шукали ID в Інтернеті! Це після того, що є інструкція на диску, ми двічі (!) по телефону розповіли та попросили записати і зателефонувати. Ми зробили ВСЕ, щоб розповісти що таке ID та як його отримати. Двічі по телефону та в інструкції з картинками на диску. І після цього людина іде в Інтернет шукати що таке ID та пише, що такого не існую, переміжаючи свої слова хамством. Мене цікавить: ця людина викладає? Це вчитель? А батьки у її учнів є? Нікого з них не зацікавило те, що ця людина НЕ ЗДАТНА ЧУТИ!

Я знов даю паузу на вгамування емоцій та пишу чергового іронічного листа:

Отримую відповідь, де людина у максимально ввічливій для неї формі поправляє мене, що я називаю її клічку не правильно:

Про запис в договорі щодо неможливості знайти ID мені було не дуже зрозумілим, тому я вирішила не зважати. А в договір ми внесли пункт про те, що отримувач програми ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ прочитати інструкцію. Якщо людям із вищою освітою це треба записати в договір та змусити її підписатися - ми так і зробили. Надалі всі підписуватимуть зобов'язання прочитати інструкцію.

До завуча додзвонитися вже не можу, як з'ясувалося - вона на дачі.

Вирішую все це припинити і пишу офіційного листа, який висилаю на ту саму адресу, бо іншої нема. У директора своєї скрині нема, у у завуча теж. листуюся із проходимцем, жодної надії на те, що мої листи попадуть до адміністрації також нема, а людина підписалася від імені школи:

11 серпня Від них був пустий звичний без "здрасьте" лист із ID , від нас відповідний лист із ключем.

На відповідь я отримала посилання на адресу, яку повторити не можу.