 Сьогодні спочатку прослухала у новинах, потім прочитала в газеті страшну новину:
Четвертим уроком у десятому класі середньої школи N31 Херсона минулого понеділка була фізкультура. Школярі вибігли на гральне поле й вишикувалися. — Сьогодні готуватимемося до заліку з кросу, — попередив учитель Іван Трохимович Бережков. — Бігаємо по колу рівно шість хвилин. Дівчата й хлопці окремо. Хто погано почувається — може не бігти. Школярі почали розминку, ніхто не стояв осторонь. Після неї по команді вчителя стали на старт і побігли. На другому колі 15-річна Анастасія Івіна впала обличчям донизу. — Упала й не вставала, — згадують однокласники. — Ми підбігли, оточили її, перевернули. Губа розбита, лице в подряпинах. Настя закотила очі. Ще дихала. Іван Трохимович послав кількох школярів викликати ”швидку”. За хвилину на поле вибігла учитель біології Тетяна Мороз. На той момент дівчинка уже не дихала. Вона померла на очах в однокласників. Лікарі ”швидкої” констатували смерть. Медики встановили, що Настя померла від серцевого нападу. ”Серцевий м’яз був сильно атрофований і серце могло зупинитись будь-коли, навіть уві сні”, — йдеться у висновку експертів. Минулої середи дівчину поховали на місцевому кладовищі. Прийшло понад 100 людей. Анастасія лежала у весільній сукні. Труну несли однокласники. Молоді батьки не захотіли розповідати про доньку. — Наш старший син нині в рейсі за кордоном. Він моряк, — ридає над тілом мати. — Боюся, щоб з ним нічого не сталося. Він любив сестру більше за все на світі. Учителі називають смерть Анастасії жахливим випадком. (Цитата з Газета по-українськи )  Страшний, жахливий випадок. Мені згадалися проблеми з фізкультурою у мого молодшого сина...
Відмінник з усіх предметів, музикант (переможець міських конкурсів з 7 років), зовсім не мав ніякої успішності з фізкультури. Ну не може музикант підтягуватися на перекладині та віджиматися від полу стільки, скільки вимагає наша рідна освіта! Навіть більше скажу - йому шкідливо це робити, бо пальці та плечі закріпостяться - ніякої гри не буде! А від вчителя фізкультури я всі роки його навчання чула про обов'язкову "готовність мого сина до праці та оборони"! До праці скрипаля чи програміста - мускули потрібні? А про яку оборону йдеться? Ви серйозно, любі освітяне, там наверху !? Про що думає сучасний підліток? Про оборону Держави? Скоріш, про оборону від військомату... Чи не застаріло це поняття? Коли воно народилося? У 30-ті? 50-ті?
А як би Ви віднеслися до виконання норм 30-х 50-х років у медицині? Чи не є це наслідком тієї потужної машини підкорення особистості, яку насаджувала нам всі роки совєтська ідеологія? Постав перед людиною вимоги, які вона не може досягнути - і у тебе буде завжди у чому її звинуватити - у невиконанні. Я переконана - практично НІХТО з наших школярів НЕ ВЗМОЗІ виконати вимоги, що поставлені перед ними з фізкультури. Це моє повне переконання! Знаєте чому? На моєму власному прикладі. Я в шкільні роки була спортсменкою. Мала перший розряд та була у складі збірної (та не одної збірної). Це - спеціальне, позашкільне, 6 разів на тиждень заняття фізкультурою, адже так? Але, я НІКОЛИ, за всі роки не могла виконати два нормативи: з бігу на короткі дистанції та мітання ядра. І мені ставили п'ятірку, наголошуючи: "Не заслужено - тільки за участь у збірній!"  Яке я відчувала приниження, комплекс меншовартості та вдячності вчителю за благодєтєльство! Саме ці почуття у нас і виховували ті вимоги з фізкультури. Саме це і залишилося у нас і зараз. І приходять до фізруків батьки із вмовляннями - не ставити оцінки, принижуються. А йти треба не до фізруків. Їх директор і так примусить "не псувати статистику". А йти треба до улюбленого міністерства. Пора ЗНЯТИ всі обов'язкові нормативи зі шкільної програми з фізкультури! Чому у мого сина стійка ненависть до будь-якої фізичної вправи? Чому він не хоче іти до спортзалу, вже, будучи студентом і відчуваючи, що йому треба підтримувати свої м'язи у тонусі? Тому що у нього уроки фізкультури, побудовані на примусі та приниженні від того, що не може виконати нормативи, виховали СТІЙКУ ВІДРАЗУ від будь-яких занять фізкультурою. Чи не це є причиною такого жалюгідного стану нашої молоді? Чи не мають уроки фізкультури виховувати любов до фізкультури і здорового способу життя? А коли це любов виховувалася примусом і приниженням?  І знаєте, шановні керівники навчальних закладів, при всій повазі до Вашої праці:
ВИ САМІ ПІДТРИМУЄТЕ ТАКИЙ СТАН РЕЧЕЙ! Чим? А тим, що змушуєте вчителів фізкультури "не псувати статистику". І виходять у нас медалісти, маючи всі відмінні оцінки з фізкультури. Чи Ви впевнені, що він може підтягнутися (пробігти, метнути, пригнути, пропливти) стільки, скільки вимагається? А давайте перевіримо! От якби ставили оцінки, що відповідають дійсності - чи не замислилося б міністерство? Як постійний мешканець всесвітньої мережі, я запустила у пошук цю страшну подію та знайшла ще багато випадків на підтвердження, щоправда, з російської преси. Але ж у нас один спадок, чи не так? Подивитися на ці випадки можна за цим посиланням: Шестиклассница умерла на уроке физкультуры Якщо не відкривається, можна подивитися ще тут: (я навмисно зберегла цю сторінку, знаючи, що такі "незручні новини" можуть зникати): Шестиклассница умерла на уроке физкультуры P.S. Міністерство у цій статті навмисно пишу з маленької букви, бо вважаю винном у цій смерті тільки його. Це моя власна думка, не претендую на абсолютну істину.
| 
