Чому наші діти вчаться красти та шахраювати саме у школі?

У минулому пості з розділу Преса http://olena.at.ua/blog/2008-01-28-18 я обіцяла написати про ті причини, які зумовлюють наших учнів від початку навчання в школі навчитися красти та шахраювати. Та до кінця навчання в школі вони виходять майстрами цього діла. Посперечаєтеся? Дарма. Це так і є. Якщо Ви ще не зрозуміли про що я, то прочитайте все ж попередній пост http://olena.at.ua/blog/2008-01-28-18.

Якщо називати списування крадіжкою, а обман вчителя (задля чого і списують) – шахрайством, то стає зрозумілим, яким чином учні стають майстрами крадіжок та шахрайства зі шкільної лави.

Причина такої поведінки дітей всім зрозуміла: це непомірно роздутий зміст навчання, який «спускається» зверху, з проспекту Перемоги. Звідти жодного разу не спитали про те: чи хочуть та чи можуть взагалі діти опанувати стільки зайвої, відірваної від життя інформації.

Скоріш за все учні це роблять саме задля того, щоб позбавити себе тягаря обов’язку вивчити те, чого вивчити не може чи не хоче.

Чому не може?

Ну я, наприклад, ще не зустрічала дитину, яка одночасно могла б робити:

1. Прочитувати всі твори (від корки до корки), які задають з зарубіжної та української літератури та критику до них;

2. Писала по них твори;

3. Розв’язувала математичні вправи не початкової складності, як у нас складена програма (особливо елементи вищої математики у 10-11 класі);

4. Розв’язувала задачі з хімії, які у нормальних країнах вивчають лише у коледжах;

5. Розв’язувала задачі з фізики, не простої складності;

6. Вивчила класифікацію рослин та тварин і розв’язувала генетичні задачі;

7. Вивчила карти світу, місце знаходження корисних копалин та економіку світу;

8. Вивчила дати всіх історичних подій у контексті історичного фону;

9. Вивчила одну мову програмування;

10. Вивчила іноземну мову;

11. Тренувалася, щоб пробігти, підтягнутися та пригнути на рівні спортсмена;

12. Вивчила закони та право.

Кожен з педагогів ще може продовжити цей список, бо я, навіть, всього не можу перелічити.

Здавалося б: на виході за такого навантаження ми маємо мати покоління досконалосте й, які і літературні твори вміють писати і логарифми легко «розкушують» і на перекладині підтягуватимуться. А на ділі такого немає. І медалісти наші надувні. Бо якщо кожен з предметів (включаючи фізкультуру) вивчати не як загальноосвітній, а як спеціальний (що і відбувається), то це означає, що ми хочемо на виході отримати настільки розвинуту особистість, якої практично не буває.

Коли я цю фразу вимовляю в групі директорів, вони завжди сперечаються зі мною: «Наші медалісти не надувні!» А я, вибачте, ніколи не повірю, що підліток може фізично вивчити та отримати необхідні навички з усіх курсів фізики, хімії, опанувати елементи вищої математики з розв’язками задач, вивчити генетику, навчитися розв’язувати генетичні задачі у тому числі, дві історії, прочитати літературні твори, вивчити мову програмування, іноземну мову та потім ще на перекладині підтягнутися, через козла пригнути та пробігти за секунди стометрівку. У медаліста це все має бути на відмінно! На все фізично скільки часу треба, хтось підраховував хоча б раз?

Додайте сюди те, що медалісти – це критерій рейтингу шкіл, то розумієш, що у крадіжках та шахрайстві спільником дитини стає і школа. Бо кожен медаліст – це зірочка на крилі школи, що підніме її у рейтингу.

А інші, не медалісти? Ну їм теж оцінки хочеться! От вони і крадуть (списують результати чужої праці), видають за своє, обдурюють вчителя, шахраюють. Хоча б задля того, щоб мати приємний вигляд в очах батьків, однокласників, вчителів і своїх власних, зрештою.

Чому не хоче?

«Держава має визначити рівень базового компоненту» – цитата бувшого Міністру Освіти та Науки України. Можливо. Але чи має право держава визначати його настільки завищеним? За таких умов у учня та його батьків не залишається жодного ступеню свободи у виборі. Не можна вибрати нічого, якщо обов’язкове все одно змушені вчити і цього обов’язкового стільки, скільки і так вивчити не можливо. Тобто на бажання не залишається місця.

Як у Попелюшки: «Коли розбереш крупи, пересадиш троянди, перефарбуєш стіни – можеш піти на бал».

Інакше кажучи, система освіти сьогодні НЕ ДАЄ жодного права дитині (та її батькам) вибрати той зміст навчання, який вона бажає. Ну чому у Канаді більше половини населення ніколи не вивчали хімію і не вмерли досі? Більше того – краще за нас живуть! За тих, хто все, аж до фізкультури вивчає в школі на спеціалізованому рівні.

То який сенс було це вивчати? Для особистого розумового розвитку? Щось не віриться, що за таких умов дитина розвиває окрім шахрайських ще якісь здібності.