Знов хочуть натягнути нові сукні на старе немите, смердюче тіло. Прочитала статтю в Кореспонденті про нові ідеї Київського управління освіти : http://korrespondent.net/kyiv/367298

В школах буде більше фізкультури! Радійте батьки! Ваші діти будуть:

1. Ще більше таскати до школи непідйомні портфелі і ранці, які вже давно можна порівняти з їхньою вагою (дивись фотографію такої дитини:  );

2. Ще частіше перевдягатися разом із ще двома класами в маленькій роздягальні, розрахованій на 10-12 чоловік, яка пропиталася потом та ще чимось кислим ще 20 років тому і ніколи не провітрюється;

3. Ніколи після навантаження не митися в душі, а іти на урок у поспішно натягнутому на мокре тіло одязі із прилипшим волоссям та аби як запихнутим у портфель спортивним одягом;

4. Після ігри з м’ячем не мати ні можливості ні часу навіть помити руки;

5. Ще більше терпіти приниження від вчителів фізкультури за те, що не взмозі виконати всі нормативи або нема бажання чи настрою бігати чи грати саме сьогодні (дитина має права чогось не бажати!), а це виховує стійку відразу від будь-якого виду фізичного навантаження.

Отже, для того, щоб дійсно підвищити фізичний стан підростаючого покоління треба не збільшувати години фізкультури, а докорінно змінювати сам підхід до організації та змісту цих занять:

1. Облаштувати індивідуальні шухлядки на кожного учня в стінах школи, щоб діти могли не носити із собою смінне взуття, фізкультурну форму, гігієнічні засоби та приладдя для праці чи щось інше…

2. Облаштувати душові кімнати для елементарних гігієнічних процедур після фізичних навантажень;

3. Збільшити час на уроки фізкультури, щоб діти встигли переодягнутися на урок, при цьому мали право не спілкуватися із учнями іншого класу (часто такі спілкування кінчаються насиллям і приниженням одних над іншими).

Цього часу також повинно вистачити на прийняття душу після уроку і виконання потрібних гігієнічних процедур (елементарно причесатися та висушити волосся).

4. Щодо змісту самої програми з фізкультури: цей урок повинен виховати в дитині любов до здорового образу життя, до руху і фізкультури, а не до нормативів.

Сьогодні на уроках вимагається здавати нормативи, грати у баскетбол, коли діти не хочуть, пригати через козла, що ніколи в житті не потрібно і таке інше. Нормативи складені у ті роки, коли всю неосяжну країну готували стати захисниками вітчизни, а хто не може – того принизити та подавити самою системою. (Дивіться статтю про смерть на уроці фізкультури:http://olena.elnik.kiev.ua/?p=13

Перелічені пункти не вписується у класно-урочну систему, чи не так?

То може пора реформи, нарешті, здійснювати не косметично, а практично?

Пора спрямувати сили науковців та управлінців на розробку нової системи, що відрізняється від класно-урочної? І на це спрямувати гроші?

Тим більше, що є чудові західні системи, де все це вирішено. Проте, і за кордон наших педагогічних науковців здебільшого не пускають. Туди від освіти їдуть в основному чиновники, які вивчати організацію їхньої освіти не мають ніякого бажання. Але це тема іншої розмови…