Головна » 2009 » Березень » 15 » Чому у 2009 році у молодших школярів іноді образ німця - це фашист з автоматом
Чому у 2009 році у молодших школярів іноді образ німця - це фашист з автоматом
14:44
Мене
здивував фрагмент уроку в 4 класі, на якому я недавно
була присутня:
Урок інформатики.
Вчителька мотивує клас до ознайомлення
з
новою навчальною іграшкою, в якій на основі карти України та назві
обласних
центрів можна повторити наголоси. Завданням іграшки є створення
туристичного
маршруту для іноземця-туриста, що приїхав вперше до України. Вчителька
намагалася скористатися такою рисою українців, як гостинність, та
вимовила таку
запальну промову про те, що до них в гості приїжджає іноземець. Та
описує, як з
потягу сходить їхній гість. І… промовила, що він приїхав із Німеччини. Ось тут і
почалося!Один хлопчик сказав, що він його палкою запихне в той вагон,
який його привіз. На запитання вчительки, чтому б він так зробив, добра
половина класу сказала, що він фашист, приїхав убивати та грабувати.
Така реакція учнів була б цілком зрозуміла десь у 40-х роках. Тоді діти всі жахіття
війни бачили на власні очі. А зараз? Цим дітям у 2009 році ледь по 10 років. Їх батькам
до 40. Бабусям та дідусям – до 70.
Отже, вкращому випадку, їхні бабусі бачили
війну у їхньому віці. Але думаю, враховуючи середній вік народження першої
дитини (21) в Україні, Бабусі їхні народилися за 10 років після війни, а
прабабусь навряд вони пам’ятають.
ОТЖЕ, відповідальність за таке ставлення до цілої нації ВИКЛЮЧНО
на вчителі.
Що це? Думаю, вчитель застарів на декілька десятків років…
А, може,
ми всі там затрималися? Я чула від людей виправдання за такий стан економіки саме
тим, що була війна, в якій Україна сильно постраждала. Все правильно. Але,
пройшло більше 60 років! Японія відбудувалася після ядерних ударів, Німеччина –
після бомбардувань союзників та розрухи після
ділення. А ми навіть в мозках не можемо цієї розрухи позбутися.
А я вважаю, що в 4-му класі відбувся збіг обставин. Мабуть, перед тим уроком було обговорення ВОВ з тими дітьми, або - вони з вчителькою відвідали меморіальні місця чи музей. І в їх - ДИТЯЧИХ - головах - на той момент було на пам'яті саме таке представлення. Це ж не 11-й, не 8-й, а 4-й клас. Вони мають свою думку, але ця думка пов'язана більше з УЯВЛЕННЯМ, а не з РОЗУМІННЯМ ситуації. Мене більш здивувало - чому вчителька початкових класів "розгубилася"? Вона має знати психологічні особливості дітей даного віку. Але жахливо, що серед коментарів є думка дорослої людини, яка не відрізняється від учнів початкової школи стосовно національних відносин держав в 2009 році. Як можна жити з ненавістю в душі до звичайних людей іншої країни?
То була вчителька інформатики. Вона не працює з початковими класами. Її розгубленість була природньою. Просто директору я порадила, щоб або класовод була присутня та допомагала вчителю інформатики, або сама нарешті освоїла комп'ютер та проводила ці уроки на високому рівні.
================= Але жахливо, що серед коментарів є думка дорослої людини, яка не відрізняється від учнів початкової школи стосовно національних відносин держав в 2009 році. Як можна жити з ненавістю в душі до звичайних людей іншої країни? ================= Саме про це я і хотіла зауважити в цій статті. Бо насправді дуже багато освітян так думають. Це наслідки тоталітарного минулого. А люди з вищею освіти, в руках яких є мозки майбутнього покоління просто не мають права не прогресувати. Це моя особиста думка. Дякую за те, що Ваша думка співпадає з моєю
Ідея - з повагою, шаною до кожної нації. Це зрозуміло. Підтримую 100%.
Дуже добре, похвально, що в тій школі, де Ви були, шановна пані Олено, діти ЗНАЮТЬ про війну (в них нема за програмою ще історії), бо сьогоднішні діти на прізвище Шевченко скоріше скажуть Андрій, а не Тарас і така ситуація - вороже ставлення до всієї нації - скоріше всього виняток, а не закономірність, і Ви це знаєте, і відвідуючи урок вириваєте з нього негативне і оприлюднюєте! Так непорядно... "Один хлопчик сказав...." І робити висновок за цими висловленнями? Якщо вже в лексиці учня на уроці, де є гість звучать слова "палкою", і "запихну", то дитині давно пора до психолога і швидко його спасати, пане доктор філософії, а не чіплятись до вчительки, до системи, і казна ще за що... Чому Ви не описали реакцію вчительки? Зрозуміло, якщо це урок інформатики, то це не класовод учнів 4 класу, а інша вчителька, яка, напевне, була здивована не менше вашого.
Чого ви всі тільки до вчителів причепились?! "винні радянські традиції в школі" "радянські методи виховання" http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1513947.html А яких ви всі чекаєте методів в нашій школі? (Естонській, російській, українській) Система наша КЛАСНО-УРОЧНА. Школа - державна установа, яка виконує замовлення МОН, дотримуючись державного освітнього стандарту.
У вчителів повязані руки ПРОГРАМАМИ, десятками пустопорожніх документів типу, як правильно слід робити записи в журналі, які ЩОРОКУ змінюються. Вчитель не може використовувати метод проектів, наприклад, бо в нього КЛАСНО-УРОЧНА система. МОН чітко прописав - математика, 1 клас, 135 годин.
"метається в її пошуках" ХТО МЕТАЄТЬСЯ в пошуках? Конкретно. Хто повинен прописати ПРОГРАМИ так, щоб вчителька могла використоувати різні методики, а не тільки ті, що були 500 років тому 100, 50? Вчителька повинна винаходити методики? Шановні доктори наук, педагоігчні світила! Хватить ЛАЯТИ школу, бо ви нагадуєте радянський "застой"
Класно-урочна система затхнулась і вже смердить! Тож не сидіть же в кабінетах, обговорюючи вчителів-пенсіонерів. Дійте! Створюєте! І не на "моніторингах" зміниться наша школа. Для того щоб перевіряти, треба щось дати спочатку....
Справа в тому, що це з одного хлопчика почалося. Клас підхопив цю ідею і розвинув. І вчителька була теж шокована. Я б назвала реакцію класу на німецьку націю НЕАДЕКВАТНОЮ. І відповідальність за це лежить виключно на класоводі.
Мова йдеться про виховання міжнаціональної ненависті на підставі останньої війни. Ніхто не винен, що СРСР (нащадками якої ми є) не змогла ані морально ані матеріально вийти з тієї війни. Діти НЕ ПОВИННІ нести на собі це настільки, що ненавидіти цілу націю.
Ви праві, вчителька була здивована не менше мене. Моєю метою тут не було описати реакцію вчительки. мене дуже схвилювала міжнаціональна ненависть.
НЕ ВВАЖАЮ здатність ВІЛЬНО висловлювати думки психічною хворобою. Думаю. хлопчик більш здоровий, ніж ті, хто мовчить.
===І не на "моніторингах" зміниться наша школа. === Не чула, щоб метою моніторингу була зміна. не чула, щоб метою моніторингу була перевірка. Розберіться з цим.
З приводу чіпляння до вчителів - тема окремого посту. Напишу сьогодні-завтра
про що ви говорите? ви хоча б читаєте те що пишете? Ті діти - праві. Німці - це фашисти. Погляньте, ви самі собі суперечите. Ви кажете подякуємо нашим дідам за Перемогу. А чому ми? Отже ми в певній мірі причетні до неї. Але наші діди перемогли фашистську Німеччину, тому всі теперішні німці причетні до тієї війни. Яка ще нація так ВБИВАЛА нашу. І не треба бути мовчазними і терплячими. Потрібно називати речі своїми іменами. Ви говорите про менталітет, але фашизм в повній мірі розквітнув у Німеччиннні. І вбивав наших дідів не Гітлер, а діди цих німців, які живуть зараз, і гордяться своїми дідами. Як вони нищили євреїв, так треба нищити їх.!!!
А ще вони не пам'ятають Бородинської битви та багато інших бід, що звалилися на людей у минулому. Я не згодний: вони знають про цю війну (власне я за назву ІІ світова, а не ВОВ. Знають з історії. І це нормально: саме в історії і місце цієї війни. Ні, я також маю в сім'ї загиблих та постраждалих в цій війні. Але я переконаний - Більша біда, яка має величезний вплив на сьогодення - це Радянська доба для ментальності і виховання нашого народу. Про це, на мій погляд, треба більше говорити. Більше аналізувати, щоб самі вчителі могли дати оцінку цій доби. А таке невиправдане зосередження на останній війні (причому одностороннє)навпаки, відволікає від справді важливого. Радянське минуле (як і колонізація України протягом 400 років до того) виховало людей мовчазних, терплячих, які скоріш поїдуть з рідних місць, ніж вимагатимуть від влади виконання своїх обов'язків. Тому і виросло покоління чиновників, які тільки про себе і дбають. От це - справжня біда. Якщо молодь не відволікати, показати їй, як живуть в країнах, де населення активно відстоює свої права, то вона буде активно будувати майбутнє країни, а не зосереджуватися на минулому.
Поділюся тим, що мене засмучує. Наші діти (нове покоління) майже нічого не знають по Велику Вітчизняну війну: як це було страшно, яка біда звалилася на людей, і яке ЩАСТЯ, що ми перемогли. Нажаль багато молодих людей не шанують тих, хто подарував нам усім світле майбутнє. А хто із сучасної молоді здатен здійснити подвиг ціною свого життя?
Дякую, пані Олеся. Я думаю, що дійсно так - це традиції, над якими педагоги вже просто не утруднюють себе замислитися. Нажаль, адже саме педагоги повинні бути рушіями освіти та вчити мислити наступні покоління.
Біда в тому, що вчителі, думаю, і та вчителька у якої Ви були на уроці, мають від роду 35-40 років, а їх вчили у радянській школі. Поламати ідеологію можна тільки іншою ідеологією, а сучасна школа (та й наша держава) 18 років метається в її пошуках... Звідси, на мою думку, всі біди і стереотипи.
