Недарма говорять: "Якщо не постукаєш, ніколи не відкриють". Треба обговорювати освітянські проблеми, піднімати їх і в педагогічній пресі, і в ЗМІ. Необхідно зібрати зїзд освітян-практиків, які знають реальну ситуацію в освіті краще праціників Міністерства. На жаль, освіта дуже політизована, змінюються політики і це впливає на освіту: те, що вчора критикували, сьогодні прославляють. До сьогодня вважалося, що перехід на 12-річний термін навчання - крок вперед до європейського рівня освіти, а сьогодні піднімається питання на рівні Верховної Ради про повернення на 10-річний термін навчання. Коли ж ми будемо однодумцями і рухатися в одному напрямку?

Щоб нас почули треба звернутися до міністерства та запросити для участі в інтернет конференції на сайті педрада.

Згадайте, як до нас на навчання приходили представники з міністерства. Вони нас слухали? Вони тільки розповідали, які Вони класні... Про що може йти далі розмова?

Якщо не підіймати і не розглядати свої проблеми на сторінках ЗМІ, не доводити їх до відома батьків та учнів, які можуть нас підтримати, то то ніяке міністерство і не подумає спитати: "А чим же тобі допомогти, бідний мій учителю?" Все залежить лише від нас, будемо пасивними, то все залишиться на тому самому рівні.

Пока верхи не спустятся к низам ничего мы не сделаем. Предлагаю, чтобы каждый сотрудник министерства обязательно работал простым учителем в школе. вот тогда наши проблемы станут их проблемами.

В будь-якому випадку нам слід відкрито висловлюватися.
Під час таких обговорень можуть народитися думки та плани дій.
(а в те, що робітники Міністерства зараз вперед п'ятками побіжуть в школу я навіть уявити собі не можу - не для того вони зі школи повтікали )

Боюся, що не знайдеться школи, де б бажали, щоб в них простим вчителем працював міністр освіти. Незатишно там буде решті простих вчителів (а про директора нічого й казати).

З психологічної точки зору, для людини висловитись, висказати свою точку зору - це вже полегшення для душі. І навіть якщо службовці владних кабінетів у МОНі нас не відразу почують, не відразу відреагують на наші пропозиції щодо змін в галузі освіти, нам не варто впадати у відчай. Завжди так не буде! А ми, спілкуючись, обмінюючись думками та ідеями, своєю скромною працею все-таки змінюємо на краще нашу школу і наших дітей. Тож успіхів усім нам!!!!!!

Шановні колеги! На мою думку було дуже добре якби представники МОН України не тільки брали участь в оговоренні цих проблем, але й пропонували для обговорення гострі проблеми, цікаві запитання. Наприклад: структура нових програм, типових навчальних планів в ході переходу на 12-річну освіту тощо. А потім попрацювавши з відповідними коментаріями адміністрації школи, педагогами-практиками, враховували їх при затвердженні.

Я згодна на будь-які дії, щоб залучити їх. Пропонуйте!

Я вже як раз пропонувала на сайті з педрадою запрошувати представників Міністерства на обговорення спільних проблем, конкретно призначаючи теми та терміни. Але, звичайно, слід для висвітлення цього процесу, надавати рекламу та взагалі, інформацію до представників влади та Міністерства щодо запрошення до обов'язкової участі. Якщо лише друкувати ти самі статті в центральній педагогічній пресі, - знов читати їх будемо ми, освітяне. Але тоді знов можумо бути впевнені - жоден з представників Міністерства наші думки не прочитає.