Ні, шановні, колеги! Не тим що все погано! А тим, що до педагогів донесли думку батьків.
Вчора на педагогічній раді в одній з київських шкіл, я зачитала цю статистику.
Ви знаєте, з пунктом про застарілість методів навчання погодилися всі!
От з пунктом про те, що батьки невдоволені потребою здавати гроші на ремонт школи, не погодилися. Це викликало обурення! У мене відразу виникла думка, що за такого підходу спонсорів нашим школам ще довго чекати. Я про ремонт школи. Однією з причин невдоволення школою є щорічні побори на ремонт. Знаю, що мені скаже директор: якщо я не збиратиму, то школу закриють. Грошей більше ніхто не дасть. А спонсора в мене нема. За такого підходу і ніколи не буде! Спробую описати,безпроблемний спосіб збирання грошей з батьків. Щоправда, треба попрацювати та наступити на горло власній гордості.
Батьки
Батьки - не вороги своїм дітям. Вони ДУЖЕ хочуть, щоб вони навчалися в найкращих умовах. Вони ВКРАЙ не хочуть, щоб на дитину падала штукатурка чи не горіли лампочки. Отже, шановні колеги, цілі збігаються: батьки не хочуть, щоб вчили дітей в поганих умовах!
Так в чому справа? Їм 50 грн. на рік шкода?
Я ще недавно була батьком і скажу: "НЕ ШКОДА!" Більше того, я завжди ділилася з класним керівником тим, що мала. Але кожного року мене просто обурювало дещо інше!
Спонсори
Спонсор - це людина, яка дає гроші на певні проекти. Отже, якщо Ви збираєте гроші в батьків - вони спонсори.
Виросли батьки в Ваших очах, шановний колего? Слово спонсор відразу дає таку характеристику нашим батькам, не таку як ми собі уявляємо. Хто Вам сказав, що вони повинні нести гроші в школу?
За законом не повинні! Ми це знаємо. Так само, як і інші спонсори не повинні нести гроші в школу: чи то банк, чи то ресторан чи то інший грошовий мішок.
А якщо не повинні, то до спонсора ІДУТЬ. Перед цим працюють над своєю мовою, доказовою базою, дехто вивчає психологію переговорів. Адже треба людину ВМОВИТИ віддати гроші за, нехай і найкращий проект в світі, якими є наші діти. І вже точно нікому не спаде на думку послати до спонсора підлеглого із фразою: "До 25 числа Ви повинні дати мені ... гривень. Так наказав директор і крапка!"
Процедура переговорів зі спонсором
Звичайно процедура договору зі спонсором проходить по стандартному плану:
1. Проводиться презентація проекту. На презентації: Показується проблема (фото чи навіть макет) та описується точний план необхідних робіт.
2. Озвучується КОШТОРИС цих робіт та демонструються договори з фірмами-підрядчиками.
3. Чітко окреслюються терміни робіт та пропонуються форми звітування спонсора про виконання цих робіт на кожному етапі.
4. Відповіді на запитання спонсора. Заключення письмової угоди.
5. Директор (топ-менеджер) власноруч контролює терміни та витрати і звітує перед спонсором. Якщо спонсори - це збори акціонерів. то завчасно оголошуються збори, де директор виступає з повним фінансовим звітом та демонстрацією зробленого (на фото).
Звіти про виконання
Звіти про виконання - це особлива розмова. В цивілізованому світі звикли вести звітність про все. В нас це вважається проявом недовіри.
Наші батьки та діти (їх частинка) мають доступ до школи щодня.
Було б дуже добре взяти приклад із закордонних шкіл: на початку року вивісити такий звіт про ремонт у доступному місці, з фотографіями відремонтованих частин: що було/що стало.
Додається туди копія кошторису та платіжки чи копії чеків про ПОВНЕ використання отриманих коштів за ціллю. Це не неповага до директора чи школи! Це елементарний прояв ПОВАГИ до Вашого головного спонсора - батьків.
Погляд батька на проблему
Скільки мій син навчався, зі мною ЖОДНОГО разу не поговорив директор на батьківських зборах, не розповів про те, що треба зробити, не було і натяку до поваги до мене в питанні збору грошей.
Натомість, я відчувала завжди, що мене мають за якогось другосортного громадянина, якому можна через запис в щоденнику чи дзвінок батьківського активіста наказати принести мої чесно зароблені в певний короткий термін, не спитавши взагалі чи я зараз можу? Такі почуття у мене викликала ця подія, хоча я в жодному разі не відмовлялася і, як ніхто, розуміла проблему!
І, звісно, жодного звіту! Та й звіт, якби він був просто зачитаний, як: "Купили 100 л. фарби" - мене б не влаштував і я б його слухати не схотіла. Бо сказати можна що завгодно.
Якби до мене проявили ЕЛЕМЕНТАРНУ повагу, показали фото, сказали, що дадуть повний звіт, вивісять на стенді і фото і копії платіжок чи товарних чеків - то я хоча б трохи повірила, що мої гроші ніхто не хоче привласнити. Моя сім'я один раз на рік могла б виділити і більше. ніж 25 грн., які з нас тоді збирали.
Повірте, колеги! Абсолютно добровільно, без проблем батьки зібрали б НАБАГАТО БІЛЬШЕ!!
Тому я ПРОТИ заборони збирання грошей з батьків. Я ЗА ВИХОВАННЯ ЦИВІЛІЗОВАНИХ відносин.
А там, дивишся, виступивши перед батьками пару разів, може директор і наважиться виступити перед більш могутнім спонсором та збере на інтерактивну дошку чи новий комп'ютерний клас?
Почніть навчатися цивілізаційним стосункам у себе вдома!
