Підтримую позицію Ольги: і вчитель, і учень,і батьківська громадськість готова працювати з комп`ютерним забезпеченням.Більша прогресивна частина це прийняла як аксиому,використовує і, не повертаючись назад, не чекає соціального замовлення, а сама уже збудувал айого та упевнено крокує вперед.Задні завжди будуть шукати обгрунтування своєї невдачі.Це- закономірність,найголовніше,що б ми,як керівники,як батьки не запізнилися! Марана ,студентка УНЗ-10-2-Б

Если мы работаем учителями, значит, должны быть интересны своим ученикам. Иначе они нам не будут верить. Владение компьютером поэтому обязательно, это ведь уже часть жизни наших детей. Вам не о чем поговорить с Вашим ребенком? То есть Вы говорить хотите, а он - нет? Тогда, возможно, есть смысл осилить компьютер и поговорить о том, что Вашим детям действительно интересно. Глядишь, и до обсуждения нужного Вам вопроса дойдете...

Полностью соглашаюсь с мнением танцора в том что хорошее образование стоит денег.Но и педагогам нашим чтоб в конечном итоге не оказаться на бирже или в творческом колапсе нада реагировать активнее на современные социальные заказы. А тем кто начинает серьезно строить карьеру педагога так же серьйозно нада владеть ИКТ.

Я могу поделиться опытом на примере собственного сына. Поскольку являюсь одновременно директором ПНЗ и родителем. Посоветовавшись с ним выбрали трех "китов" его развития. Это математика и как приложение информатика, английский язык и активный вид деятельности- танцы. Все остальное в режиме ознакомления и изучения на уровне позволяющем жить без проблем в школе. Никаких анализов двоек, никаких попыток контролировать, да и не нужно....потому что, это его желание. А учителей (дополнительно к школе), извините, мы ищем кто дает систему знаний...и я готов платить за образование . Но только за то, которое потом даст ему неоспоримое преимущество на рынке труда и профессию за которой будут гоняться кадровые агентства..а не диплом с красивой печатью и с пустой головой в придачу.... вот такое мнение.

Как родитель,ты прекрасно понимаешь,что договор- договором. Но набор "трех китов"-это не спасательный круг.Слишком разные предметы -математика и анг.язык.Ребенок даже под руководством учителя,который дает знания в системе,не достигнет в них больших результатов.Сам определи направление его склада ума.Но нет ничего тверже на свете,чем знания,добытые самостоятельно! Коррекция допустима,но уже длиже к тестированию.

І потреба, і вимога часу!!! Діти вже награлись і з великим задоволенням створюють презентації, творчі роботи тощо. Деякі вчителі своїм консерватизмом тільки відштовхують учнів. Я повторюю слова однієї учениці, про те що дорослі є бідою для сучасних дітей. Зато скільки поваги, коли вчитель може вести розмову на спільній "комп'ютерній" мові.

Замовлення існує, невже є ті, хто цього не розуміє?! Треба йти в ногу з часом, діти на сьогодні зовсім не такі, якими були ми: в них інші інтереси, ідеали, погляд на життя, вони легко оперують інформацією, знають, де і як її знайти. Вчителі повинні оволодівати ІКТ, щоб, по перше, бути цікавими своїм учням і, по друге, проводити уроки на сучасному рівні. Долати небажання вчителів оволодівати ІКТ, переконувати їх в цьому - першочергова задача адміністрації навчальних заклладів!

Новое поколение детей стало очень уж практичным и в какой-то мере эгоистичным. Если раньше субботник был праздником, то невольно можно от них услышать вопрос, а сколько это будет стоит? А имею ли я право не пойти? А зачем это вам и мне нужно? Мы говорим об одарённости детей, но всем ли известно, что один из КРИТЕРИЕВ ОДАРЁННОСТИ - ЭГОИЗМ!. Что для некоторых профессий без завышенной самооценки не обойтись? "Я лучше всех (быстрее всех..)!, - говорит спортсмен и приходит к финишу первым. Мы красиво говорим о воспитательном процессе, но то ли мы получаем, что хотим? Этого ли ожидает общество? Об этом ли мечтают родители? Этому есть подтверждение, результаты проведённой в нашей школе анкеты "Модель выпускника глазами...(Учителей, родителей, детей) - они кардинально отличаются. А уже доказано экономической наукой, если человек хочет реализовать чужую цель, а не свою, то сколько ему не создавай условия труда, его производительность не станет выше.

Люблю читати В.О. Сухомлинського. У своїй роботі часто користуюсь його порадами.
Як і всяка кваліфікована, цілеспрямована, планомірна й систематична праця, виховання людини є професією, спеціальністю. Але це особлива професія, яку не порівняєш ні з якою іншою справою. Вона має низку специфічних властивостей і якостей:
Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненим, найдорожчим, що є в житті – з людиною.
Кінцевий результат педагогічної праці можна побачити не сьогодні, не завтра, а через дуже тривалий час.
На дитину впливає багато людей і явищ життя, на неї впливають мати, батько, шкільні товариші, так зване «вуличне середовище», прочитані книжки й переглянуті кінофільми, про які ви й не знаєте, зовсім непередбачена зустріч з людиною.

Колись читала Кобо АБЕ"Женщина в песках",це не про школу і зовсім не про педагогів,але ще тоді зачепила думка і я її виписала "...ведь учителя ведут своеобразную жизнь ,все время отравляемую грибком зависти ...Год за годом мимо ,как воды реки ,текут ученики и уплывают,а учителя ,подобно камням ,вынуждены оставаться на дне этого потока.Они говорят о надеждах других,но сами не смеют питать надежду даже во сне.Они чувствуют ненужным хламом ы либо впадают в мазохистское одиночество,либо становятся пуристами,к другим проникаются подозрительностью,обвиняют их в оригинальничанье.они так тоскуют по свободе действий ,что не могут не ненавидеть свободу действий."
Зараз я розумію,що відкрилися можливості безмежні і для учнів ,і для вчителів-широкий інформаційний простір як життя .І батьки зацікавлені тим ,щоб дитина не просто бавилася ,а вчилася .І вчитель не каменем лежить і не жабкою квакає , а пропливає ,виблискуючи на світлі новими барвами.Прозора вода і чиста ,навіть форель водиться.
Різні думки виникають,зрозуміло,що часу не вибирають,у ньому живуть,працють за його законами,адаптуються і розвиваються.