Початок нового року.
 Вже який у моєму житті?
А у вашому?

Сьогодні на мене навалилися спогади… Кожного разу я по-різному очікувала 1 вересня:
Спочатку я чекала першого вересня, щоб вдіти новеньку форму та туфлі, які висіли та стояли вже на видноті та ніби просили їх вдягнути. Хотіла вже нарешті користуватися новим портфелем та перебирала нові ручки і олівці у новенькому пеналі. Думала при цьому завжди про те, що от в цьому році я буду безперечно вчитися краще, вчасно виконуватиму всі завдання…

 Люблю я львівські кавярні!

Не тільки за неперевершену каву!

Люблю за неперевершений антураж!

От була я, здавалося вже у всіх львівських кавярнях. Та от не у всіх!

Справжнім подарунком для мене стала кавярня "Золотий дукат"

Вирішила я показати Вам фотографії та розповісти про неї. <!--more-->Розташована у підвалі, вона настільки маленька, що там і вмістилися всього декілька столиків.

Цікавий інтер'єр, обіграний в стилі монастирського підвалу чи печери... Внутрішні двері імпровізують величезні винні бочки, а повністю зеркальна стеля дає враження неочікуваного простору. На кожному столику стоять справжні свічки, які постійно горять та додають обстановці надзвичайної загадковості. Біля столиків висять грамоти, стоять предмети, що підтверджують таємничність. У стінах кавярні вибити арки, в яких знаходяться... ні, не кістки монахів...